Інфо

Що залишиться медіатору, якщо ШІ навчиться працювати з конфліктами?

Цей текст почався зі статті Кирила Пасенюка «Спори, яких не сталося: прихований вплив ШІ на малий та середній бізнес», опублікованої на «Вокс Україна».

Особливо мене зачепила думка про «економіку подій, яких не сталося». Ми можемо підрахувати створені документи або заощаджені години. Значно складніше побачити конфлікти, які не виникли завдяки чіткішій домовленості, вчасно поставленому запитанню чи краще підготовленій розмові. Автор розглядає ШІ передусім як інструмент юридичної спроможності малого бізнесу. Мені ж захотілося продовжити цю думку в іншій професійній площині: що змінюється, коли ШІ входить у простір конфлікту та медіації?

Останнім часом я дедалі частіше чую від клієнтів: Я запитав у ШІ… І зазвичай радію. Мені цікаво, що саме людина запитала, яку відповідь отримала і що в ній здалося корисним.

Адже це нерідко означає, що вона вже почала осмислювати ситуацію, спробувала описати те, що відбувається, побачила кілька варіантів замість одного і, можливо, трохи заспокоїлася, перш ніж писати гнівного листа, розривати партнерство або звертатися до суду.

ШІ може допомогти підготуватися до складної розмови: відокремити факти від оцінок, сформулювати інтереси, скласти перелік питань, порівняти варіанти рішення. Він може пояснити незрозумілий документ, упорядкувати емоційний текст або знайти менш конфронтаційну форму повідомлення. Не кожна людина має поруч юриста, психолога чи медіатора в момент, коли конфлікт лише зароджується. ШІ робить первинну допомогу доступною майже миттєво. Іноді одна пауза між емоцією та дією вже змінює подальший розвиток ситуації.

Я сама використовую ШІ у професійній роботі - для аналізу, структурування матеріалу, пошуку гіпотез і перевірки того, чи не пропустила іншого погляду. Грамотна взаємодія з ним уже стає частиною нашої професійної компетентності.

Майже одночасно зі статтею Кирила Пасенюка я прочитала новий текст Білла Гейтса про майбутнє ШІ. Він пропонує досить гостру рамку: штучний інтелект може стати або найбільшим інструментом вирівнювання можливостей, або найгіршим джерелом несправедливості.

Для медіації ця розвилка дуже впізнавана.

Та сама технологія, яка розширює бачення людини, може його і звузити. Якщо запитати: «Як довести, що мій партнер маніпулятор?», можна отримати переконливо структуроване підтвердження власної версії. Якщо розповісти історію лише зі своєї перспективи, відповідь природно спиратиметься саме на неї.

ШІ може допомогти сформулювати позицію - і водночас зробити її жорсткішою. Запропонувати аргументи - і створити ілюзію беззаперечної правоти. Дати юридично впевнену відповідь - і помилитися у фактах, контексті чи праві. Є й питання конфіденційності. У конфліктах люди вводять у систему інформацію про дітей, здоров’я, фінанси, партнерів, працівників і корпоративні рішення, не завжди усвідомлюючи, які саме дані передають. Проте найбільший ризик я бачу тоді, коли людина передає ШІ не лише аналіз, а й власне рішення: що для неї справедливо, чим вона готова поступитися, чи хоче зберегти відносини і з чим зможе жити після завершення конфлікту.

Гейтс використовує поняття Human Reserved - простір, який ми свідомо залишаємо людям, навіть якщо технологія вже здатна виконувати відповідну роботу.

Мені здається, у медіації таким простором залишаються присутність і відповідальність, здатність витримувати неоднозначність, помічати не лише слова, а й те, що людині важко сказати. Не підміняти її рішення своїм, а створювати умови, у яких дві різні правди можуть бути почуті без необхідності негайно визначити одну з них правильною.

ШІ може допомогти людині підготуватися до діалогу. Але медіація - це не лише обробка інформації та пошук оптимального рішення. Це повернення людям здатності говорити одне з одним, робити вибір і брати відповідальність за власні домовленості.

Тому питання вже не в тому, чи буде ШІ присутній у медіації. Він уже присутній. Питання в іншому: що ми з його допомогою посилюватимемо - здатність людини до діалогу чи її впевненість у тому, що діалог більше не потрібен?

Матеріали, які стали поштовхом до цих роздумів:

Кирило Пасенюк, «Спори, яких не сталося: прихований вплив ШІ на малий та середній бізнес», «Вокс Україна».

Білл Гейтс, «The turbulent AI era is here. The choices we make now are critical».

Ольга Тютюн