Упродовж липня Коаліція з розвитку ринку медіації в Україні організувала професійне обговорення проєктів документів щодо запровадження в Україні пілотного проєкту проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором.
Йдеться про проєкти Концепції пілотного проєкту, Меморандуму про співробітництво та Пам’ятки для сторін судових справ.
Робота відбувалася у два етапи: спочатку було проведено професійне опитування, а 23 липня 2026 року - відкрите онлайн-обговорення. До нього долучилися медіатори, тренери медіаторів, представники суб’єктів, що забезпечують проведення медіації, адвокати, науковці та представники судової системи.
За результатами цієї роботи Коаліція узагальнила висловлені позиції та 27 липня направила до Міністерства юстиції України і Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів лист із пропозиціями для врахування під час подальшого доопрацювання нормативно-правових актів, методичних рекомендацій та Пам’ятки.
Це був не пошук простої відповіді «підтримуємо чи не підтримуємо». Завданням було інше - подивитися на запропоновану модель очима професійної спільноти, виявити її сильні сторони, практичні ризики та питання, які бажано вирішити ще до запуску пілоту.
Від отримання документів - до спільної позиції
Ідея інформаційних зустрічей з медіатором як одного з механізмів розширення доступу до медіації обговорюється не вперше.
Проєкти документів були передані для опрацювання представникам професійної спільноти після роботи Міжвідомчої координаційної ради. Коаліція запропонувала не обмежуватися внутрішнім експертним аналізом, а відкрити обговорення для ширшого кола медіаторів та інших фахівців.
Саме тому перед професійною зустріччю було проведено опитування.
У ньому взяли участь 19 респондентів. Усі вони мали підготовку або професійний зв’язок із медіацією; серед учасників були також тренери, адвокати, правники, науковці та представники організацій, що забезпечують проведення медіації.
73,7% учасників опитування зазначили, що ознайомилися з усіма трьома проєктами документів.
Важливо підкреслити: це опитування не є репрезентативним соціологічним дослідженням усієї медіаторської спільноти України. Його метою було отримати професійний зріз думок, виявити аргументи, ризики та питання для подальшого предметного обговорення.
І цей зріз виявився доволі показовим.
Ідея пілоту отримала суттєву підтримку
Одна з важливих особливостей результатів - поєднання позитивного ставлення до самої ідеї пілоту з достатньо критичним ставленням до окремих елементів запропонованої моделі.
На запитання про загальну оцінку ідеї запровадження інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором для сторін судових справ 84,2% респондентів поставили оцінку 4 або 5 із 5.
Серед потенційних переваг найчастіше називали:
- підвищення обізнаності громадян про медіацію - 94,7%;
- розвиток взаємодії між судами та медіаторами - 63,2%;
- розширення доступу до медіації - 52,6%;
- можливість зменшення кількості тривалих судових спорів - 52,6%;
- розвиток професійної практики медіаторів - 47,4%;
- створення умов для більш усвідомленого вибору сторонами способу врегулювання спору - 42,1%.
Тобто дискусія від самого початку не будувалася навколо заперечення потреби в пілоті.
Навпаки, у підсумковій позиції Коаліції було прямо зазначено: мета пілотного проєкту оцінюється позитивно, його запровадження та підписання Меморандуму підтримуються.
Частину голосу спільноти вже почуто
Важливо відзначити і позитивну динаміку самих проєктів документів.
Порівняно з редакцією, яка розглядалася на засіданні Міжвідомчої координаційної ради 18 травня, у наступному варіанті було враховано низку позицій, на важливості яких наголошували представники медіаторської спільноти.
Зокрема, йдеться про:
- визначення рекомендованої мінімальної тривалості зустрічі;
- акцент на дотриманні конфіденційності;
- відсутність процесуальних наслідків для сторони у разі відмови від участі;
- фінансування проведення ІОЗМ у межах пілоту за рахунок бюджетних коштів;
- використання вже чинного Реєстру медіаторів, які залучаються системою безоплатної правничої допомоги, замість створення ще одного окремого реєстру.
Для Коаліції це важливий результат.
Він показує, що професійний діалог не є формальністю: аргументовані пропозиції можуть впливати на дизайн рішень ще до їх остаточного ухвалення.
Водночас після доопрацювання документів залишилася низка питань, які, на думку учасників обговорення, потребують додаткової уваги.
Перше питання: що саме перевіряє пілот?
Однією з центральних тем професійного обговорення стали гіпотези пілотного проєкту та критерії їх перевірки.
Кількість проведених зустрічей, звернень чи судових справ, у яких сторони скористалися ІОЗМ, безумовно, є важливими статистичними показниками.
Проте вони самі по собі ще не відповідають на питання: чи був пілот ефективним і який саме ефект він створив?
Тому Коаліція запропонувала ще до запуску чітко визначити:
- яку саме гіпотезу перевіряє пілот;
- які вихідні дані використовуватимуться для порівняння;
- які зміни вважатимуться позитивним результатом;
- за яких умов модель має бути продовжена;
- коли результати мають свідчити про необхідність її доопрацювання;
- за яких умов пілот може вважатися таким, що не підтвердив запропонований підхід.
Це питання набуває особливого значення, оскільки результати пілоту потенційно можуть стати основою для подальших змін у нормативному регулюванні та використовуватися в межах реалізації Дорожньої карти з питань верховенства права.
Пілот має бути не способом підтвердити заздалегідь обрану модель, а інструментом її чесної перевірки.
Інформаційна зустріч чи елемент підготовки до медіації?
Ще одне системне питання - правова природа запропонованої інформаційно-ознайомчої зустрічі.
Під час опитування думки респондентів щодо обґрунтованості самого визначення ІОЗМ розподілилися майже порівну: частина вважала його обґрунтованим або переважно обґрунтованим, інші зазначали потребу в додатковому правовому обґрунтуванні або не підтримували запропоноване визначення.
Причина такої уваги до термінології не формальна.
У чинному Державному стандарті соціальної послуги медіації вже використовується поняття інформаційно-оціночної зустрічі з медіатором, яка також скорочується як ІОЗМ.
Водночас зміст такої зустрічі ширший за просте інформування: вона є частиною підготовки до медіації та включає, зокрема, оцінювання можливості її проведення.
Тому використання однакової абревіатури для різних за змістом інструментів може створити термінологічну та практичну плутанину.
Коаліція запропонувала чітко визначити, що саме пілотується: інструмент інформування про медіацію чи окремий елемент підготовки до неї, і відповідно узгодити термінологію.
Чи може одна сторона звернутися самостійно?
Під час обговорення було виявлено ще одну практичну неузгодженість.
Концепція передбачає можливість проведення зустрічі як зі сторонами разом, так і окремо.
Водночас у проєкті Пам’ятки зазначено, що для участі у пілоті необхідно звернутися до відповідного центру системи безоплатної правничої допомоги разом з іншою стороною або за наявності її згоди.
Ці положення потребують узгодження.
Якщо одна з цілей ІОЗМ полягає в тому, щоб людина отримала достовірну інформацію та могла прийняти усвідомлене рішення, чи пропонувати іншій стороні медіацію, логічною є можливість отримати таку інформацію самостійно.
Особливо це важливо саме для тих випадків, коли контакт між сторонами вже ускладнений і отримати попередню згоду іншої сторони непросто.
Хто матиме доступ до участі в пілоті?
Одним із найвиразніших результатів опитування стало ставлення до механізму залучення медіаторів.
73,7% респондентів зазначили, що не підтримують обмеження оплачуваних державою або донором ІОЗМ лише медіаторами, включеними до Реєстру системи безоплатної правничої допомоги, і вважають, що мають бути доступні й інші механізми залучення.
Ця позиція не означає заперечення використання чинного Реєстру.
Навпаки, використання вже наявної інфраструктури замість створення ще одного реєстру учасники загалом оцінювали позитивно.
Питання полягає в іншому: чи має Реєстр БПД бути єдиною точкою входу для медіаторів у загальнонаціональний пілот.
Коаліція запропонувала опрацювати прозорий і недискримінаційний механізм залучення ширшого кола кваліфікованих медіаторів, а також визначити, чи можуть зустрічі, проведені іншими медіаторами, враховуватися в межах оцінювання пілоту.
Добровільність має бути не лише задекларована
Більшість респондентів загалом вважають, що модель містить гарантії добровільності.
Водночас у відкритих відповідях неодноразово повторювалася потреба в дуже чіткому повідомленні сторонам про те, що:
- участь в ІОЗМ є правом, а не обов’язком;
- відмова не потребує пояснення причин;
- рішення не брати участь не може мати негативних процесуальних наслідків;
- воно не повинно впливати на ставлення суду до сторони чи оцінку її поведінки.
Серед найбільш прийнятних способів інформування 73,7% учасників назвали письмову пам’ятку.
Саме тому Коаліція окремо наголосила на важливості якісного і нейтрального змісту Пам’ятки та загального стандарту комунікації із сторонами.
Конфіденційність: важливо визначити не лише принцип, а й архітектуру даних
Чутливою темою стало збирання інформації для оцінювання пілоту.
Учасники досить впевнено підтримували збір базової знеособленої статистики:
- кількості звернень за ІОЗМ - 89,5%;
- кількості проведених ІОЗМ - 89,5%;
- кількості направлених пам’яток - 68,4%;
- категорій спорів - 63,2%.
Натомість значно обережнішим було ставлення до збору відомостей про те, що відбувається після зустрічі.
Лише 15,8% вважали доречним збирати факт початку медіації, а 31,6% - інформацію про повне або часткове врегулювання спору.
У відкритих відповідях неодноразово звучало питання: якщо після ІОЗМ сторони оберуть іншого медіатора, який не бере участі в системі БПД, на якій підставі і від кого організатори пілоту отримають інформацію про подальшу медіацію та її результат?
Тому пропозиція Коаліції полягає не у відмові від оцінювання, а в тому, щоб заздалегідь визначити:
- які саме дані потрібні;
- хто їх збирає;
- на якій правовій підставі;
- хто має до них доступ;
- на якому етапі вони знеособлюються;
- які відомості взагалі не повинні залишати простір конфіденційної взаємодії сторони з медіатором.
Чи можна оцінювати ІОЗМ за кількістю наступних медіацій?
На це питання професійна спільнота дала досить виразну відповідь.
63,2% респондентів вважають, що кількість переходів від ІОЗМ до медіації не повинна використовуватися як показник якості роботи медіатора.
Ще 21,1% допускають такий показник лише як один із багатьох.
Ця позиція безпосередньо пов’язана з природою медіації.
Завдання інформаційної або підготовчої зустрічі - не переконати людину обов’язково піти в медіацію, а створити умови для поінформованого самостійного рішення.
Таким рішенням може бути і згода на медіацію, і усвідомлена відмова від неї.
Саме тому Коаліція запропонувала розмежовувати:
результативність самого пілотного механізму, якість проведення ІОЗМ та результат подальшої медіації.
Це три різні речі.
Ризик формалізації - головне застереження
Найчастіше серед ризиків учасники опитування називали формальне або шаблонне проведення інформаційних зустрічей - 78,9%.
Це важливий сигнал.
Навіть добре сконструйований механізм може не дати очікуваного результату, якщо на практиці перетвориться на формальне «направлення», ще один документ чи обов’язкову розмову за скриптом.
Тому серед пропозицій професійної спільноти - розроблення якісної методики проведення зустрічей, навчання залучених фахівців та створення прийнятних механізмів професійного моніторингу.
78,9% учасників підтримали анонімне опитування сторін як один із механізмів оцінювання якості.
Без комунікації пілот може вимірювати не те
Окремим блоком пропозицій став комунікаційний супровід пілотного проєкту.
Це питання безпосередньо пов’язане з коректністю майбутньої оцінки.
Якщо про можливість ІОЗМ знатиме невелика кількість учасників судових справ, низька кількість звернень може бути помилково інтерпретована як відсутність попиту на медіацію.
Насправді вона може означати лише те, що люди:
- не отримали достатньої інформації;
- не зрозуміли мету зустрічі;
- не знають порядку звернення;
- не розуміють, чи є послуга для них безоплатною;
- не бачать різниці між ІОЗМ і самою медіацією.
Саме тому комунікаційна кампанія має бути частиною дизайну пілоту, а не другорядним супроводом після його запуску.
Що передано Міністерству юстиції та МКР
У підсумкових матеріалах Коаліція не запропонувала відмовитися від пілоту.
Навпаки, його мета та сам напрям руху отримали підтримку.
Водночас до Міністерства юстиції України та Міжвідомчої координаційної ради були передані пропозиції, спрямовані на те, щоб до початку реалізації:
- чіткіше визначити предмет і гіпотези пілотування;
- узгодити термінологію і правову природу ІОЗМ;
- усунути неузгодженість щодо можливості самостійного звернення однієї сторони;
- забезпечити прозорі механізми доступу медіаторів до участі;
- чітко визначити межі конфіденційності та перелік даних, що збираються;
- відокремити оцінювання ІОЗМ від результатів подальшої медіації;
- передбачити належний комунікаційний супровід;
- забезпечити подальшу участь професійної спільноти у підготовці методичних матеріалів, моніторингу та оцінюванні пілоту.
Повний перелік пропозицій міститься у додатках до листа Коаліції.
Текст листа з додатками тут https://drive.google.com/file/d/1ow-K7S3BQyrJ5JEUNXlAIy4NCZcYKt7q/view?usp=sharing
Важливий результат - не тільки лист
Можливо, одним із найважливіших результатів цієї роботи є навіть не сам документ, направлений державним органам, а спосіб, у який він з’явився.
Спочатку - документи для опрацювання.
Потім - опитування.
Далі - відкрите професійне обговорення.
Після цього - узагальнення різних, іноді протилежних позицій та перетворення їх на конкретні пропозиції.
І лише після цього - офіційне звернення до тих, хто продовжуватиме роботу над пілотом.
Саме так професійна спільнота може впливати на рішення: не лише реагувати після їх ухвалення, а долучатися на етапі проєктування.
Ми вдячні кожному і кожній, хто знайшов час ознайомитися з документами, пройти опитування, долучитися до зустрічі 23 липня, поставити складні питання, не погодитися, запропонувати альтернативу або підтримати окремі рішення.
Саме різність позицій дала можливість побачити проєкт об’ємніше.
Запис зустрічі (150) Професійне обговорення пілотного проєкту ІОЗМ - YouTube
Працюємо далі
Коаліція з розвитку ринку медіації в Україні залишається відкритою до професійного діалогу та готова надати експертну підтримку на наступних етапах роботи над пілотним проєктом - від підготовки нормативних і методичних документів, критеріїв оцінювання та інформаційних матеріалів до аналізу практики його реалізації й результатів.
Переконані: якісне впровадження таких механізмів можливе тоді, коли державні інституції та професійна спільнота працюють не паралельно, а разом.
Пілот потрібен не для того, щоб довести правильність уже обраного рішення. Його цінність - у можливості перевірити модель, побачити її реальний вплив і на цій основі прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого розвитку медіації в Україні.
Працюємо далі.
Керуюча партнерка ТОВ «Група комерційної медіації» Ольга Тютюн