Література

Nordic Mediation Research

Nordic Mediation Research

Editors: Anna Nylund, Kaijus Ervasti, Lin Adrian
Publisher: Springer, 2018
DOI: 10.1007/978-3-319-73019-6
Серія: Studies in Private International Law and Dispute Resolution

Огляд книги: про що вона

Це наукова збірка статей, яка відображає стан, розвиток та особливості медіації у скандинавських країнах (Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія). Автори аналізують:

  • правову базу,
  • професійну практику,
  • інституційні моделі,
  • роль держави,
  • міжкультурні особливості,
  • застосування медіації в різних сферах (сім’я, бізнес, адміністративні справи).

Основні акценти

  1. Нордичний підхід = комбінація державного регулювання та соціальної довіри
    Скандинавські країни мають високу довіру до держави, тому роль судів, суддів та державної медіації — ключова. Водночас зберігається цінність консенсусу та мирного врегулювання як культурна норма.
  2. Інтеграція медіації у судову систему
    Наприклад, у Норвегії та Данії судді виступають медіаторами, і це не розглядається як конфлікт інтересів, що сильно відрізняється від міжнародних стандартів.
  3. Медіація в адміністративних справах та з дітьми
    Особливо актуальні теми:
    • використання медіації в соціальних службах;
    • залучення дітей до процесу врегулювання.
  4. Багато досліджень емпіричних
    Автори послуговуються даними з:
    • судової статистики,
    • інтерв’ю з медіаторами,аналізу практики.

Підходи та інструменти

Підхід/Модель

Опис

Court-integrated mediation

Медіація, організована судами, часто з участю суддів.

Facilitative approach

Переважає в більшості випадків, з акцентом на комунікацію сторін.

Transformative mediation

Використовується рідше, але набуває популярності в сімейній сфері.

Mediation boards

Особливість Норвегії — місцеві ради примирення з участю непрофесіоналів.

Child-inclusive mediation

Активне залучення дітей через спеціальні методики.

Особливості нордичної моделі медіації

  • Довіра до інституцій дозволяє гнучко поєднувати ролі судді й медіатора.
  • Низька формалізація — часто не вимагається чіткої сертифікації.
  • Потужна інтеграція з соціальними послугами — медіація як частина соціальної роботи.
  • Визнання ролі дитини в сімейних конфліктах — діти не "об'єкти", а учасники процесу.