Український підхід до професійної етики медіатора можна охарактеризувати як «етика взаємопідтримки», тоді як міжнародний підхід — це «етика чесної конкуренції».
Тепер подробиці.
Досліджуючи тему етики медіатора, попросили чат GPT допомогти із порівняльним аналізом Кодексу професійної етики медіатора, затвердженого рішенням Загальних зборів
ГО «Національна асоціація медіаторів України» від 19 лютого 2022 р., протокол № 1/2022 (я маю честь належати до цієї організації) (далі – Кодекс НАМУ) і декількох кодексів іноземних і міжнародних медіаторських організацій з Європи, Америки, Нової Зеландії.
Від разу почнемо з висновків:
- Основні принципи (неупередженість, конфіденційність, добровільність) залишаються спільними для всіх кодексів.
- Відмінності в деталізації: Український кодекс більш конкретно визначає обмеження для медіатора (конфлікт інтересів, подвійна роль, подарунки тощо), тоді як міжнародні кодекси приділяють більше уваги міжкультурній компетентності та етичним викликам онлайн-медіації.
- Український кодекс більш зорієнтований на підтримку професійної спільноти та взаємоповагу між медіаторами, тоді як міжнародні кодекси більше фокусуються на комерційній складовій роботи медіатора.
Пункт три про те, що український кодекс більш зорієнтований на підтримку професійної спільноти та взаємоповагу між медіаторами, тоді як міжнародні кодекси більше фокусуються на комерційній складовій роботи медіатора неабияк нас зацікавив. Попросили розкрити цей пункт ширше і от що отримали.
Однією з важливих відмінностей між Кодексом професійної етики медіатора НАМУ (Україна) та міжнародними кодексами є підхід до професійної спільноти медіаторів та питання етики колегіальної взаємодії.
Український підхід: Орієнтація на професійну спільноту
Кодекс НАМУ значною мірою орієнтований на взаємну підтримку, співпрацю та розвиток професійної медіаційної спільноти. У ньому містяться положення, які підкреслюють важливість:
- Колегіальності та взаємоповаги між медіаторами
- Від медіатора очікується етична поведінка не лише щодо клієнтів, але й щодо інших медіаторів.
- Відзначається необхідність уникати публічної дискредитації колег або недобросовісної конкуренції.
- Медіатор має сприяти розвитку професії та підтримувати високу репутацію сфери медіації.
- Обміну досвідом та професійного розвитку через співпрацю
- Визнається важливість супервізії (отримання професійної підтримки у складних випадках).
- Медіатору рекомендується брати участь у підвищенні кваліфікації та професійних заходах спільноти.
- Захисту етичних стандартів професії
- Якщо медіатор дізнається про етичні порушення колеги, він має право звернутися до відповідних професійних організацій, замість розголошення цієї інформації в публічному просторі.
Міжнародний підхід: Фокус на незалежності медіатора та комерційній складовій
На відміну від українського підходу, міжнародні кодекси (особливо IMI Code, JAMS Code, ABA Model Standards) більше акцентують увагу на ринковій складовій діяльності медіатора:
- Комерційна незалежність
- У міжнародних кодексах чітко прописані правила щодо маркетингу та просування послуг медіатора.
- IMI Code підкреслює, що медіатори можуть відкрито конкурувати за клієнтів, але мають робити це етично.
- JAMS Code забороняє гарантувати певний результат медіації у рекламних матеріалах.
- Чітке розмежування між колегіальністю та комерційними інтересами
- На відміну від українського підходу, міжнародні кодекси не містять норм про взаємну підтримку та етичну взаємодію між медіаторами.
- Конкуренція між медіаторами сприймається як природна, а етичні правила більше стосуються чесної реклами та професійної доброчесності щодо клієнтів.
- Відсутність обов’язкової участі в професійній спільноті
- Багато міжнародних кодексів не зобов’язують медіатора до співпраці чи комунікації з колегами (це залишається добровільним вибором).
- Кодекси таких організацій, як ABA (American Bar Association) або IMI (International Mediation Institute), містять більше пунктів про дотримання правових стандартів та контрактних зобов’язань, ніж про підтримку спільноти.
Основні висновки
- Український кодекс етики медіатора більше орієнтований на розвиток спільноти та професійної взаємодії між медіаторами.
- Він містить правила щодо поваги до колег, необхідності підтримки високих стандартів професії та обов’язку збереження репутації сфери медіації.
- Підкреслюється роль етичної взаємодії між медіаторами та потреба у професійному розвитку через навчання, супервізію та участь у заходах.
- Міжнародні кодекси (IMI, ABA, JAMS) більше акцентують увагу на комерційній складовій роботи медіатора.
- Велика увага приділяється рекламі, незалежності медіатора та правилам взаємодії з клієнтами, а не з колегами.
- Конкуренція між медіаторами вважається природною частиною роботи, і етичні правила зосереджені переважно на захисті інтересів клієнтів.
Таким чином, український підхід можна охарактеризувати як «етика взаємопідтримки», тоді як міжнародний підхід — це «етика чесної конкуренції».
Ця відмінність на думку ШІ пояснюється тим, що в Україні професія медіатора ще розвивається, і формування згуртованої професійної спільноти є важливим кроком для її утвердження. Натомість у США, Європі та Новій Зеландії медіація вже є зрілішою сферою діяльності, де медіатори працюють у більш конкурентному середовищі.
Можливо, на нашу думку, справа не тільки в ринку, що розвивається, а ще і в культурологічних особливостях. Все ж таки українці відносно більш колективістська нація. Останні події доводять, що і більш ціннісно-орієнтована.
Матеріал підготувала Ольга Тютюн, Commercial Mediation Group