Міркування за результатами заходу «Діалог, медіація та ефективна комунікація у сфері військово-цивільної співпраці».
27 березня 2026 року на базі Центру оцінювання кандидатів на зайняття посад державної служби відбувся важливий захід «Діалог, медіація та ефективна комунікація у сфері військово-цивільної співпраці», метою якого було налагодження ефективної, системної комунікації та взаємодії між державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, військовослужбовцями та ветеранами, звільненими з військової служби, як важливої передумови зміцнення довіри та зниження соціальної напруги в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення
Захід організований: Національним агентством України з питань державної служби, Вищою школою публічного управління та Офісом військового омбудсмана.
В цій статті ми ділимося власними міркуваннями не як підсумком «події», а як способом зафіксувати і розвинути професійну розмову про те, як медіація реально може працювати у складному контексті військово-цивільної взаємодії. Це спроба відокремити інструмент від очікувань, показати його можливості і межі, а також окреслити, які підходи, компетенції і обережність потрібні, щоб медіація не залишалась декларацією, а ставала дієвою практикою в українських реаліях.
1. Медіація — це інструмент, а не універсальне рішення
Медіацію важливо правильно позиціонувати:
- вона не замінює управлінські рішення, дисциплінарні процедури чи правосуддя
- але є ефективною там, де є потреба у відновленні взаємодії та довіри
У міжнародних підходах (зокрема United Nations, European Union) медіація розглядається як частина ширшої системи управління конфліктами.
👉 Для України це означає необхідність інтеграції медіації в систему взаємодії між державою, військовими та суспільством.
2. Військово-цивільні конфлікти — це інший рівень складності
Ці конфлікти характеризуються:
- травматизованим досвідом сторін
- асиметрією ролей і досвідів (військові / цивільні / ветерани)
- високим рівнем недовіри
- моральною поляризацією
Дослідження у сфері peacebuilding (United States Institute of Peace, RAND Corporation) показують, що в таких контекстах ключовим є не лише вирішення спору, а відновлення довіри і здатності до діалогу.
3. Потрібна спеціалізація медіаторів
Медіація не є універсальною практикою.
Досвід Netherlands та інших країн показує:
- існують окремі підходи для військових, публічного сектору, громад
👉 Для України це означає:
- потребу у спеціалізованій підготовці медіаторів
- інтеграцію знань з психології травми, публічного управління, соціальної динаміки
- розвиток супервізії та підтримки практиків
4. Критично важливий момент і спосіб пропозиції медіації
Медіація ефективна лише тоді, коли:
- сторони хоча б мінімально готові до діалогу
- інші інструменти не дали результату або є недостатніми
👉 У державному секторі це означає необхідність:
- чутливості до контексту
- правильного таймінгу
- пояснення ролі медіації як одного з інструментів, а не “рішення за замовчуванням”
5. Український контекст — унікальний
Україна:
- перебуває у стані війни
- має високий рівень втрат і травми
- характеризується поляризацією досвідів
👉 Тому:
- міжнародний досвід є важливим орієнтиром
- але потребує глибокої адаптації
Ми не можемо просто копіювати моделі —
нам потрібно формувати власну практику.
6. Медіація як інструмент відновлення соціальної тканини
У цьому контексті медіація виконує ширшу функцію:
- зниження соціальної напруги
- відновлення довіри
- створення простору для діалогу
Це безпосередньо відповідає цілям розвитку ефективної взаємодії між військовими, державою та суспільством
7. Ненасильницьке спілкування (NVC) — важливий, але не універсальний інструмент
Підходи Marshall Rosenberg широко використовуються у медіації, оскільки:
- допомагають відрізняти факти від інтерпретацій
- працюють з емоціями
- фокусують на потребах
👉 Це особливо корисно:
- у підготовчих розмовах
- у навчанні державних службовців
- як інструмент саморегуляції медіатора
8. Обмеження NVC у складних конфліктах
У травматизованих і поляризованих середовищах:
- NVC не працює як “швидка техніка”
- сторони часто ще не готові говорити мовою потреб
👉 У таких випадках першочерговими є:
- стабілізація
- визнання досвіду
- створення базової безпеки
9. Ризик спрощення
Існує тенденція перетворювати NVC на набір комунікаційних формул.
👉 У складних конфліктах це:
- виглядає штучно
- викликає спротив
- може знижувати довіру
10. Ключовий підхід
Медіація і NVC ефективні тоді, коли вони застосовуються не як техніки, а як:
- спосіб мислення
- спосіб присутності в розмові
- здатність витримувати складні взаємодії
🎯 Ключовий меседж
Медіація має великий потенціал для України як інструмент зниження напруги і відновлення довіри.
Але:
- вона потребує точного позиціонування
- спеціалізованої підготовки
- і чутливості до унікального контексту війни
Ольга Тютюн