Після медіаційної зустрічі медіатор може підготувати коротке резюме для учасників. Здавалося б, його завдання очевидне: якомога точніше зафіксувати сказане. Проте на початку процесу виникає тонше питання: чи не надаємо ми словам більшої визначеності, ніж вони мали в самій розмові?
Перша зустріч рідко завершує дослідження ситуації. Учасники можуть називати ті самі події, але надавати їм різного значення. Деякі теми лише з’являються в розмові. Окремі думки висловлюються вперше й потребують уточнення. Якщо звести все це до гладкого, категоричного підсумку, резюме може створити враження, що сторони вже дійшли висновків, до яких насправді ще не дійшли.
Зафіксувати різницю, не закріплюючи її
Обережне резюме не означає, що медіатор обходить незручні теми. Якщо учасники по-різному дивляться на певне питання, цю різницю варто відобразити. Інакше підсумок втратить частину змісту зустрічі.
Водночас різниця в поглядах сама по собі не обов’язково є проблемою, яку потрібно негайно визначити й розв’язати. На початковому етапі іноді достатньо зафіксувати, що питання прозвучало, учасники бачать його по-різному і до нього варто повернутися.
Тут важливі дієслова. «Обговорили», «порушили питання», «відзначили різницю», «потребує уточнення» описують стан розмови. «Визнали», «дійшли висновку», «погодили» доречні лише тоді, коли це справді відбулося.
Чи доречна «конструктивна розпливчастість»?
У книжці «Мистецтво переговорів за Кіссінджером» Джеймс Себеніус, Ніколас Бернс і Роберт Мнукін розглядають «конструктивну розпливчастість» у дипломатичних переговорах. Неоднозначне формулювання іноді допомагає сторонам не зупинити переговори через питання, яке поки неможливо остаточно розв’язати. Автори водночас звертають увагу на ризик: формула, яка лише прикриває фундаментальну розбіжність, може згодом призвести до нових труднощів.
Це не готовий рецепт для медіації. Дипломатична формула в переговорах і резюме медіаційної зустрічі мають різне призначення. Але аналогія змушує поставити корисне запитання: яка визначеність зараз допомагає учасникам, а яка передчасно закриває питання?
Для мене відповідь полягає в обережності, а не в навмисній туманності. Резюме має бути ясним щодо того, що відбулося: які теми обговорювали, які питання залишилися відкритими, що учасники справді погодили. Воно може залишати відкритим те, що поки не було з’ясовано, і прямо про це говорити.
Підсумок розмови й текст домовленості -різні речі
На початку медіації корисно розділяти три рівні:
- Обговорене -питання, приклади та погляди, які прозвучали.
- Відкрите -те, до чого учасники хочуть або можуть повернутися.
- Погоджене -рішення чи наступні кроки, які вони справді узгодили.
Саме третій рівень потребує особливої перевірки. Коли сторони переходять до домовленостей, вимоги до точності зростають: важливо узгодити дії, відповідальних, строки та зміст кожного зобов’язання. Формулювання, яке було прийнятним для переліку тем після першої зустрічі, може виявитися непридатним для угоди.
Добре резюме не зобов’язане розставити всі крапки над «і». Воно має допомогти учасникам упізнати власну розмову, побачити, де вони вже мають спільне розуміння, а де ще потрібне уточнення. Іноді саме така чесна незавершеність дозволяє продовжити діалог.
Ольга Тютюн