У вересні 2026 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР, англ. OECD) оприлюднила результати PISA 2025 - Програми міжнародного оцінювання учнів (Programme for International Student Assessment).
PISA - це міжнародне дослідження, яке оцінює не просто обсяг шкільних знань, а те, наскільки 15-річні підлітки здатні застосовувати знання й навички у реальному житті - передусім у читанні, математиці та природничих науках.
На перший погляд, це тема про школу. Але якщо придивитися уважніше, вона стосується значно ширшого кола питань - зокрема того, як люди працюють з інформацією, як її розуміють і як на цій основі будують судження та взаємодію з іншими.
Не лише про знання, а про спосіб читання
PISA 2025 зафіксувало тривожну тенденцію: у середньому по країнах ОЕСР результати з читання, математики й природничих наук стали найнижчими за історію дослідження.
Особливої уваги заслуговує читання. Йдеться не лише про технічну навичку, а про здатність зрозуміти зміст, втримати увагу, пов’язати різні частини тексту і зробити обґрунтований висновок.
ОЕСР також звертає увагу на зростання частки учнів, схильних до поспішного читання - тобто таких, які дуже швидко проходили завдання з читання і при цьому припускалися помилок. Якщо у 2018 році таких учнів було 6,6%, то у 2025 році - вже 11,4%.
Це важливе спостереження. Воно показує не просто труднощі з навчанням, а зміну способу взаємодії з інформацією: швидко переглянути, вихопити окремі сигнали, зробити висновок раніше, ніж з’явилося повне розуміння.
Чому це цікаво медіаторам?
На перший погляд, між PISA і медіацією немає прямого зв’язку. Але насправді цей зв’язок дуже відчутний.
У конфлікті люди часто поводяться подібно до того, як поводиться «поспішний читач»:
- вихоплюють окремі слова або фрази;
- добудовують зміст на основі власних припущень;
- змішують факти й інтерпретації;
- не уточнюють, а одразу реагують;
- роблять висновки ще до того, як справді зрозуміли позицію іншої сторони.
Медіація працює інакше. Вона допомагає сповільнитися і повернутися до змісту.
Не лише почути слова, а зрозуміти, що за ними стоїть.
Не лише висловити свою позицію, а перевірити, чи правильно ми сприйняли іншу.
Тому навички, які виявляються важливими у дослідженні PISA, дуже близькі до тих, що потрібні в медіації:
- розуміти зміст, а не лише окремі слова;
- відрізняти факти від інтерпретацій;
- ставити уточнювальні запитання;
- не поспішати з висновками.
Освіта, мислення і здатність до діалогу
PISA 2025 ставить перед нами питання не лише про якість шкільної освіти. Воно ставить питання і про якість сучасної комунікації.
У світі, де ми звикаємо до коротких повідомлень, швидкого перегляду стрічки і миттєвих реакцій, ризик поверхневого розуміння зростає не лише у школярів. Це загальний виклик для суспільства.
Для медіації він особливо важливий, тому що діалог починається не з техніки, а зі здатності бути уважним до змісту, витримувати складність і не поспішати з оцінкою.
Можливо, одна з найважливіших компетентностей майбутнього - це не лише вміння швидко знаходити інформацію, а й готовність зупинитися, вдуматися і перевірити, чи справді ми зрозуміли.
І в цьому сенсі результати PISA 2025 цікаві не лише педагогам. Вони важливі всім, хто працює з людьми, конфліктами, рішеннями і довірою.
Медіація починається там, де ми сповільнюємося, уважно читаємо й по-справжньому слухаємо.
Юрій Ващенко,
за матеріалами OECD, PISA 2025.