Гендер у медіації — це тема, яку часто або спрощують («жінки емпатійніші, чоловіки раціональніші»), або навпаки — оминають, вважаючи її ідеологізованою. Проте сучасні дослідження у сфері переговорів, конфліктології та альтернативного врегулювання спорів показують: гендер впливає на процес, але не так, як зазвичай уявляють сторони чи навіть деякі медіатори.
Йдеться не про біологічну стать і не про особисті риси, а про соціальні очікування, ролі, розподіл влади та сприйняття — усе те, що люди несуть із собою у конфлікт.
1. Що таке “гендер” у контексті медіації
У професійній літературі гендер визначають як:
соціально сформовані ролі, норми, очікування та взаємодії, пов’язані з тим, кого суспільство вважає “чоловіком” або “жінкою” (UN Women, UNDP).
Тобто це не про біологію, а про:
- моделі поведінки,
- розподіл відповідальності,
- рівень доступу до ресурсів,
- економічну стабільність,
- соціальний статус,
- те, як сторони та медіатор інтерпретують емоції, аргументи і стиль спілкування.
У медіації гендер проявляється через владу, сприйняття й очікування.
2. Що таке “динаміка влади” і чому вона визначальна
У дослідженнях переговорів “влада” (power dynamics) означає здатність сторони впливати на процес і результат.
Це може бути:
- фінансова стабільність або залежність,
- контроль над інформацією чи ресурсами,
- емоційна або фізична безпека,
- впевненість говорити відкрито,
- можливість відстоювати інтереси,
- соціальний статус, досвід та навички.
Дослідження Harvard Program on Negotiation показують: поведінку сторін у медіації формує не стать, а їхня переговорна влада та контекст взаємодії.
Коли медіатор:
- дає рівний час,
- коригує домінування,
- структурує черговість виступів,
- застосовує окремі зустрічі,
- забезпечує безпеку менш впливовій стороні,
гендерні відмінності у стилях мислення чи висловлювання втрачають статистичну суттєвість.
3. Гендер і сприйняття медіатора: упередження існують, але їх можна нейтралізувати
Звіт Американської асоціації юристів (ABA, 2020) підтверджує, що сторони:
- частіше вважають жінок емпатійнішими,
- частіше очікують від чоловіків “жорсткості” та «структурності»,
- у бізнес-конфліктах несвідомо частіше обирають чоловіків,
- але висока експертиза та структурованість медіатора майже повністю нівелює ці упередження.
Це важливо:
гендерні стереотипи існують, але професійний процес може їх знешкодити.
4. Гендер у сімейних та емоційно навантажених спорах: питання безпеки
Міжнародні дослідження (UN Women 2022, UNDP 2023, OSCE 2019+) наголошують:
У сімейних конфліктах гендер часто безпосередньо пов’язаний з:
- економічною залежністю,
- розподілом відповідальностей,
- потенційною вразливістю однієї зі сторін,
- ризиками насильства або примусу.
Тому сучасні стандарти медіації включають:
- обов’язкову оцінку ризиків,
- окремі зустрічі не як «опцію», а як частину безпечного процесу,
- оцінку “готовності і спроможності” медіювати,
- виявлення ситуацій, де медіація небезпечно непридатна.
Гендер у таких кейсах — не приклад «соціальної теорії».
Це питання етики та безпеки.
5. Як гендер впливає на інтерпретацію емоцій
Стаття у Journal of Conflict Resolution (2024) показує:
- емоції чоловіків оцінюються як “логічна”, “нормальна” реакція;
- ті самі емоції жінок — як “перебільшені”, “нестабільні”.
Це не означає, що медіатор має втручатися у зміст емоцій.
Але медіатор має:
- працювати з емоціями симетрично,
- помічати, коли інтерпретація емоцій є упередженою,
- давати рівну легітимність переживанням обох сторін.
Це суттєво змінює переговорну динаміку.
6. Гендерна компетентність: ознака професіоналізму, а не “додаткова опція”
Європейські інституції (EEAS 2023, Council of Europe 2022) вказують, що медіатор має володіти:
- здатністю ідентифікувати гендерні ролі та нерівність влади,
- вмінням не підсилювати стереотипи,
- практикою “equalizing the floor” — вирівнювання голосу в кімнаті,
- розумінням, як гендерні патерни впливають на безпеку, емоції й рішення.
Гендерна компетентність — це не ідеологічна позиція.
Це:
- частина професійної етики,
- вимога високого стандарту практики,
- необхідний елемент справедливого процесу.
Висновки
- Гендер — це соціальний контекст, а не характеристика людини.
- Найбільший вплив на медіацію має не стать, а нерівність влади між сторонами.
- Професійний медіатор вирівнює можливості та захищає вразливу сторону.
- Емоції сторін інтерпретуються через гендерні очікування — це потрібно помічати.
- Гендерна компетентність — частина етичної та якісної медіації згідно з міжнародними стандартами.
Гендер не визначає, що люди хочуть.
Але часто визначає, як вони можуть говорити — і наскільки безпечно та ефективно.
Ольга Тютюн