У вересні 2026 року Міністерство юстиції України запровадило пілотний проєкт з проведення медіації у транскордонних сімейних спорах щодо дітей при виконанні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Йдеться про доволі специфічну і водночас дуже чутливу категорію спорів: ситуації, коли дитина опиняється між двома державами, а батьки не можуть домовитися про її повернення, місце проживання або можливість одного з батьків підтримувати з нею контакт.
Наказ Мін’юсту від 17 вересня 2026 року № 2350/5 створює для таких справ окремий механізм доступу до медіації.
Про які спори йдеться
Пілотний проєкт стосується насамперед спорів про:
- повернення дитини;
- забезпечення права доступу до дитини.
Медіація може проводитися щодо дітей віком до 16 років і застосовуватися не лише до звернення до суду, а й під час судового розгляду та на стадії виконання відповідного рішення.
Це важливий момент. Медіація тут не протиставляється судовому захисту і не замінює механізми, передбачені Гаазькою конвенцією. Вона доповнює їх, створюючи для сторін можливість домовитися там, де це можливо і відповідає інтересам дитини.
Як працюватиме механізм
Участь у медіації залишається добровільною.
Після отримання згоди обох сторін центр системи безоплатної правничої допомоги протягом двох робочих днів приймає рішення про залучення медіатора та видає йому відповідне доручення.
Для медіації визначено доволі стислі строки:
- до 15 календарних днів - у спорах щодо повернення дитини;
- до 30 календарних днів - у спорах щодо реалізації права доступу до дитини.
Для складних транскордонних справ передбачена також можливість комедіації - роботи двох медіаторів.
У межах пілотного проєкту центри системи безоплатної правничої допомоги зможуть видати не більше 100 доручень на проведення медіації протягом одного бюджетного періоду.
Державний пілот - не єдиний шлях до медіації
Тут важливо зробити одне уточнення, яке легко втратити за новинним заголовком «держава оплатить медіатора».
Пілотний проєкт створює окремий механізм доступу до медіації через систему безоплатної правничої допомоги, у межах якого залучення та оплата роботи медіатора відбуваються відповідно до правил цієї системи.
Але він не означає, що у транскордонному сімейному спорі сторони можуть звернутися лише до медіатора, залученого через БПД.
Українська модель медіації ґрунтується, зокрема, на самовизначенні сторін. Сторони можуть самостійно обирати медіатора, його спеціалізацію, формат роботи та домовлятися про умови проведення медіації.
Сама система безоплатної правничої допомоги прямо пояснює: одним зі способів отримати послугу медіації є самостійно обрати медіатора та домовитися про надання послуги.
Тому пілотний проєкт варто розглядати не як виключний порядок для таких спорів, а як додаткову можливість отримати медіацію, яку забезпечує держава.
Для сторін це означає, що вони можуть обирати: скористатися механізмом пілотного проєкту або самостійно звернутися до сімейного медіатора.
Про що можуть домовитися батьки
Одна з найважливіших особливостей медіації в таких справах - значно ширший простір для домовленостей, ніж просто відповідь на питання «повертати дитину чи ні».
Сторони можуть обговорювати:
- порядок повернення дитини;
- її проживання;
- спілкування з батьками;
- виховання;
- утримання;
- інші питання, пов’язані з життям дитини;
- а на стадії виконання рішення - також умови його добровільного виконання.
Саме тут добре видно практичну цінність медіації.
Судове рішення може вирішити юридичне питання. Але після нього часто залишається цілий пласт практичних домовленостей: коли і як відбудеться повернення, хто супроводжуватиме дитину, як вона підтримуватиме зв’язок з іншим із батьків, як організувати канікули, навчання, медичні питання, поїздки та подальшу батьківську взаємодію.
У транскордонному спорі до цього додаються відстань, різні юрисдикції, іноді різні мови і культури, а також необхідність виконувати домовленості фактично у двох країнах.
Дитина між двома країнами - але не між двома батьками
Формула «дитина між двома країнами» дуже точно передає специфіку таких справ.
Але ще важливіше, щоб у конфлікті дитина не опинилася між двома батьками.
Для дорослих такий спір часто стає боротьбою за права, справедливість, виконання попередніх домовленостей або відновлення контролю над ситуацією.
Для дитини це водночас питання зовсім іншого рівня: де вона житиме, чи бачитиме обох батьків, чи змінить країну, школу, мову, звичне середовище.
Медіація дає можливість перевести частину розмови з площини «хто має рацію» у площину «як організувати життя дитини після цього конфлікту».
І саме це може бути її найбільшою цінністю.
Чому тут важлива швидкість
Для транскордонних спорів щодо дітей час має особливе значення.
Чим довше триває конфлікт, тим більше змінюється життя дитини: вона адаптується до нового середовища, школи, соціального кола, а відносини з одним із батьків можуть погіршуватися.
Тому встановлення коротких строків для медіації виглядає логічним.
Однак короткий строк не означає спрощеної роботи.
Навпаки, такі медіації можуть вимагати від медіатора високої професійної підготовки, здатності працювати з інтенсивним конфліктом, міжнародним контекстом, можливим дисбалансом сил і сильними емоціями сторін.
Саме тому можливість комедіації для складних справ видається важливою частиною пілоту.
Медіація у сімейних спорах значно ширша за транскордонні справи
Водночас транскордонні спори - лише одна з категорій сімейних конфліктів, у яких може бути корисною медіація.
Сімейні медіатори працюють також із питаннями:
- визначення місця проживання дитини;
- участі батьків у її вихованні;
- графіка спілкування з дитиною;
- аліментів та інших витрат;
- поділу майна подружжя;
- домовленостей у процесі розлучення;
- організації подальшої батьківської взаємодії;
- інших сімейних конфліктів, де важливо не лише юридично вирішити спір, а й домовитися про подальше життя після нього.
Система БПД також окремо зазначає, що медіація застосовується, зокрема, у сімейних спорах, а сторони самостійно обирають медіатора, перевіряючи його підготовку, досвід і спеціалізацію.
Ми в Commercial Mediation Group також є сімейними медіаторами і працюємо не лише з транскордонними справами.
Ми допомагаємо сторонам організувати переговори, визначити питання, які потребують домовленості, почути інтереси одне одного і знайти рішення, які вони зможуть виконувати після завершення медіації.
Якщо конфлікт має міжнародний елемент - наприклад, один із батьків або дитина перебувають за кордоном, - медіацію можна організувати дистанційно, а за потреби працювати у форматі комедіації або із залученням інших фахівців.
Важливо не перебільшувати роль медіації
Новий пілот не означає, що будь-який транскордонний сімейний спір можна або потрібно вирішувати шляхом медіації.
Добровільність, безпека сторін, можливий дисбаланс сил, наявність насильства, здатність сторін вести переговори - все це потребує професійної оцінки.
Сторони у медіації самі приймають рішення, а медіатор не визначає, хто правий, і не нав’язує рішення. Самовизначення сторін охоплює, зокрема, право самостійно обирати медіатора та визначати питання, які вони хочуть обговорювати.
Тому цінність нового механізму не в тому, щоб якомога більше справ «забрати із суду».
Набагато важливіше створити реальний доступ до якісної медіації саме для тих ситуацій, у яких сторони можуть вести переговори і де домовленість здатна дати дитині більш стабільне і передбачуване рішення.
Поки що це пілот
Наразі йдеться саме про пілотний проєкт, а не про вже сформовану сталу практику.
Тому найбільш цікавим буде наступний етап: побачити, скільки сторін погодяться на медіацію, у яких справах вона працюватиме найкраще, які домовленості укладатимуться і наскільки життєздатними вони будуть після завершення процесу.
Адже у сімейній медіації показником результату є не лише підписаний документ.
Особливо коли дитина живе між двома країнами, значення має те, чи допомагає знайдене рішення батькам надалі залишатися батьками і виконувати свою спільну батьківську роль - попри кордони і завершений або ще триваючий конфлікт.
Джерела:
- Наказ Міністерства юстиції України від 17.09.2026 № 2350/5 щодо реалізації пілотного проєкту з медіації у транскордонних сімейних спорах при виконанні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
- Публікації ЮРЛІГИ та «Судово-юридичної газети» про запровадження пілотного проєкту, жовтень 2026 року.
- Матеріали системи безоплатної правничої допомоги щодо порядку отримання послуг медіації та самостійного вибору медіатора.
Ольга Тютюн