Одна з прикмет нашого часу – це постійні розмови про партнерство. Ми так часто використовуємо це поняття. А що воно означає?
По-перше, ПАРТНЕРСТВО, це рівна позиція, положення партнера, того, хто бере участь з ким-небудь у спільній справі, занятті.
По-друге, ПАРТНЕРСТВО це узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи.
По-третє, ПАРТНЕРСТВО це взаємні відносини, контакти, основані на взаємовигідності та рівноправності.
По-четверте ПАРТНЕРСТВО, це форма співробітництва, що закріплюється договором про партнерство.
І, нарешті. по-п’яте, ПАРТНЕРСТВО це добровільна співпраця двох або кількох фізичних чи юридичних осіб, що беруть участь у спільних справах, проектах, програмах.
Отже, якщо підрезюмувати, ПАРТНЕРСТВО – це рівна позиція у спільній справі, злагоджені дії, взаємовигідні відносини, чіткі домовленості, закріплені усно чи письмово (краще письмово) і добровільна співпраця в спільних справах. Саме так, саме в повноті цих складових.
23 жовтня керуючий партнер CMG Ольга Тютюн провела воркшоп в Новопечерській школі на тему «Партнерство на роботі. Правила побудови».
Тридцять вчителів молодшої школи, які працюють на класах в парах, занурилися в роздуми про плюси і мінуси партнерства, про риси характеру, навички, умови, потрібні для роботи в команді і ті, які цьому заважають.
Група прийшла до цікавих висновків про те, що насправді у будь-кого явища є дві сторони. І партнерство не виключення. До прикладу, досвід (професійний і особистий) може бути як плюсом так і мінусом співпраці, надмірна активність – спроможна знехтувати кордони, а обережність у зближенні розцінена як пасивність.
Що ж робити? Говорити і домовлятися! І якщо складно самотужки, для цього існують МЕДІАТОРИ.
В форматі «світового кафе» вийшла плідна групова дискусія-дослідження. Результат – напрацьований своєрідний нарис «опитувальника» для майбутніх і теперішніх партнерів-вчителів, об’єднаних для роботи з конкретним класом. Цей «опитувальник» покликаний:
- полегшити і організувати розмову перед початком співпраці (або для періодичної звірки налаштувань),
- спонукати до обміну важливою інформацією ( в т.ч. щодо цінностей і професійних поглядів, і вподобань, особливостей вдачі і здоров'я, табу тощо)
- побудові чітких правил взаємодії вчителів між собою (в т.ч. при виникненні розбіжностей або конфліктів) та
- добрих людських професійних взаємин між ними.
Адже атмосфера дружності і взаємопідтримки в педагогічному колективі є такою привабливою! Її хочеться наслідувати. А діти, як відомо, є дуже чутливими до справжнього і найкраще навчаються на прикладах, а не на словах.
До речі, коли учасники обговорювали запитання, на які шукали відповіді під час воркшопу, лунала думка про те, що варто уточнити, що таке ефективна взаємодія колег? І народилися порівняння ефективності з такими поняттями як комфорт і безпека.
Саме так, на наш погляд, виглядає втілений у життя підхід – «Педагогіка партнерства», основними принципами якого є:
- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення;
- довіра у відносинах;
- діалог – взаємодія – взаємоповага;
- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Не словом, а ділом, як то кажуть!
