Конфліктогени – це такі слова, жести, міміка, дії або їх відсутність, які спричиняють у нас або наших співрозмовників негативні емоційні реакції. Вони стають тригерами, які роздмухують вогонь суперечки. При цьому ця суперечка уходить далеко від суті проблеми, яка так і залишається невирішеною.
Що таке конфліктогени?
Маршал Розенберг називав подібне спілкування таким, що блокує співпереживання. Дійсно важко співпереживати, коли тебе порівнюють з кимось, висловлюють різкі моралістичні судження і оцінки, перекладають відповідальність або висловлюють прохання в формі вимог, невиконання яких чревате щонайменше муками совісті.
«У дійсності критика оточуючих – це намагання описати власні потреби і цінності», писав Розенберг в книзі «Мова життя». Напевно, краще і не скажеш.
Але чому ж ми обираємо такий складний шлях?
На тренінгу «Обличчям до конфлікту», який керуюча партнерка CMG Ольга Тютюн мала честь провести 28 вересня цього року в Новопечерській школі з педагогічним колективом початкової школи, ми досліджували не тільки конфліктогени, на які ми реагуємо в розмові, а і ті, якими насправді самі послуговуємось в повсякденному житті і абсолютно цього не помічаємо!
Це були прекрасні інсайти! Ми не просто знайшли ці фрази - конфліктогени, ми їх препарували. І слідуючи пораді Маршала Розенберга геть перефразували таким чином, щоб висловити власні потреби в ненасильницькій спосіб. Щоб не блокувати співпереживання!
А це так важливо в розмові з дітьми, з колегами, з рідними! Вони ж такі дорогі нам! Важливо залишатися з ними в якісному контакті, що є передумовою взаємної довіри.
І виявилось, що замість фраз-кліше, які стрімко вилітають і жалять немов оса: «Ти що, маленький?», «Не роби із мухи, слона!», «Мені начхати!», можна сформулювати речення, які не просто більш м’які по формі, а дуже точні по змісту того, чого б ви хотіли отримати від контакту з конкретною людиною, що хотіли б їй донести. В решті решт фрази без конфліктогенів більш результативні!
Спробуйте і ви, нам вдалося!
Впевнені у кожного з вас є свої «больові точки», проте дослідники конфліктів вважають, що для більшості людей завжди тригерними будуть такі речі:
- пряме негативне ставлення (наказ, погроза, критика, звинувачення, сарказм),
- зверхність (принизлива розрада, принизлива похвала),
- вихваляння,
- менторське ставлення (категоричні оцінки, нав’язування порад),
- нещирість та нечесність (приховування інформації, обман, маніпулювання),
- порушення етики (ігнорування при спілкування, перекладання відповідальності),
- регресивна поведінка (наївні питання, сперечання).
Стримуйте бажання відповісти конфліктогеном на конфліктоген
Уникайте таких речей у спілкуванні. Стримуйте бажання відповісти конфліктогеном на конфліктоген. Переривайте цей недолугий «пінг-понг». Як? Та хоч би старим і добрим «я-висловленням»: «Коли я бачу/чую (спостереження без оцінки) … я відчуваю … а для мене важливо (потреба) … не міг/могла би ти (прохання) …»
Наведемо невеликий приклад, який ми розбирали на тренінгу. Уявимо ситуацію, коли дитина явно чимось розстроєна, але на запитання: «Що сталося?» відрізає: «Нічого!»
Варіант «я-висловлювання»: «Коли я бачу твоє обличчя, яке виглядає таким засмученим, і не маю змоги поговорити з тобою, я відчуваю тривогу і смуток, адже мені важлива твоя безпека. Можливо ми зможемо поговорити, коли ти будеш готовий/готова?»
Ви можете підібрати власні слова, виходячи із вашого досвіду. У будь-якому разі важливо бути щирим і доброзичливим!
А наша співпраця із чудовим, таким відкритим і творчим колективом Новопечерської школи буде продовжуватися!